Евтаназія – право на гідну смерть чи вбивство?

«…нікому, навіть за бажанням,

не дам смертоносної отрути,

і нікому не буду її радити…

в чистоті та непорочності проводитиму

своє життя та діяльність…»

клятва Гіппократа

Право людини на життя є головним, фундаментальним правом людини, що посідає особливе місце серед особистих немайнових прав, які забезпечують природнє існування фізичної особи.

Як відомо, земне життя людини проходить між двома найважливішими моментами в її існуванні – зачаттям і смертю. Життя, хоч яке б воно не було довге, матиме свій кінець, причому ніхто не знає, коли він прийде і яким буде. Від смерті не викуплять ані гроші, ні знання, бо в момент смерті вже немає багатих і вчених – залишається лише людина, яка перестає існувати в земному вимірі. Смерть зрівнює всіх людей, але це не заперечує того, що ставлення до смерті може бути різним, та й умирати можна по-різному.

Одним із видів припинення життя людини є евтаназія. Тема евтаназії є простором для дискусії серед медиків, науковців, юристів, священиків, смертельно хворих і просто небайдужих людей.

8 грудня 2016 року студенти коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, за ініціативою викладача циклової комісії правознавчих дисциплін Попельницької Ніни Сергіївни, долучилися до вказаної дискусії.

На круглому столі-дискусії було з’ясовано, що являє собою евтаназія, види евтаназії, а також проаналізовано її з точки зору моралі, релігії, права і на основі інформації почутої з доповідей, відображеної на презентаціях, а також відеоматеріалів, присутні мали змогу сформулювати свою позицію на рахунок того, що все ж таки являє собою евтаназія: гідну смерть чи вбивство, а також вирішити чи доцільно її легалізовувати на території України.

Назад