Контакти

58002, м. Чернівці
вул. Банкова, 1
Навчальний корпус №20.
Тел/факс: (0372) 55-38-26
E-Mail: college@chnu.edu.ua

Погода

Статистика

Hotlog

   У травневі свята студенти коледжу спільно з викладачем історії Дмитром Павлюком провелу благодійну акцію під назвою «Я люблю історію». У ході акції студенти та викладач відвідували літніх людей, розповідали з ними про подіх минулих років та дарували їм подаруночки.

   Дмитро Васильович Павлюк відвідав жительку с. Шубранець пані Степанію (1936 р.н. ). Згадали дитинство, важкі роки війни та повоєнні труднощі. З ностальгією згадує про роботу у колгоспі , спочатку ланковою на полі. а потім дояркою.. Каже, що у 70і -80і  у колгоспі працювало практично все село. Завдяки допомозі голови колгоспу їй вдалося побудувати хату, бо вона родом з сусіднього села.

   Топоровська Вікторія, мала змогу поспілкуватись з пані Людмилою про навчання в університеті в 50-ті роки. Бабуся родом з Сатанова, навчалась в Полтаві і проходила практику в Чернівцях. Говорили про хрущовські реформи та роботу вчителя біології в СРСР 60-80-их років.

 Станіславський Станіслав спілкувався з жителькою с.Снячів Строжинецького р-ну. Ось, що він розповідає про цю зустріч: “Вона мені розказувала як вона працювала в Казахстані і те як вони працювали, також багато дізнався що казахи дуже привітливі люди і наші українці які працювали там мали вільний доступ до їжі безкоштовно”

   «Я відвідав Кушнірик Мафту Іванівну 76 років , уродженку села Малятинці Кіцманського р-ну.  Вона розказувала мені про життя в селі у період 45-60 рр.», - розповідає Штефюк Василь.

   «Навідавши жительку с.Магала Новоселицького р-ну, вона розповіла мені про свою важку долю,як вона потрапила до Сибіру, про важку долю свого батька якого відправили в ''Севураллаг'' та  ув’язнили. В  44-45 рр. роках помирають її сестри від холоду та голоду в Омській області куди було відправлено сім’ю. Під час реабілітації, місцева влада руйнувала будинки, ламали все» – розповідають Акостакіоає Флоріан та Скаловський Олександр.

   Мигидин Наталія відвідала пані Ганну за прізвиськом Червоненька 1925 року народження,уродженка села Лисичники Заліщицького р-ну Тернопільської обл. Пані Ганна розповіла про своє складне життя. Вона народилась 1925р. в с.Лисичники.Пережила два голодомори (1932-33;1946-47рр.), Другу Світову війну; сталінський режим, дожила до сьогодення і знає ціну кожній зернині пшениці. У селі люди між собою пані Ганну називають Червоненька. Кожного разу якщо вона дізнавалась, що у когось біда,то завжди приходила на допомогу.

   Пранничук Максим навідав літнього чоловіка який живе в селі Непоротово (Сокирянський район). В ті роки жити було дуже важко - так казав дід. Служив в армії на Кавказі. Багато років працював на Львівській Залізниці, і був на різних керівних посадах. Також розказував що його тато воював. При взятті Будапешту, був поранений . Був нагороджений багатьма медалями і Орденом за перемогу в Другій Світовій війні, медаллю за хоробрість.

   Шевченко Андрій завітав у село Корчівці Глибоцького району , де привітав з Пасхальними святами Чиківчук Віру Тодорівну,  якій нещодавно  виповнилося 80 років. Під час зустрічі від неї він дізнався про те що вона пройшла нелегку життєву дорогу. Коли вона народилася Буковина входила до Румунського королівства . Про те,  як Буковину зайняли радянські війська 1940 році вона не пам'ятає бо була зовсім маленькою . Її батько, Тодор Гуцулко , був грамотною людиною , свого часу закінчив Вижницьку українську гімназію, нова влада залучила до роботи сільській раді села(працював писарем, секретарем). (10-11 фото)

   Соболь Андрій, Лобач Віктор, Паскар Дмитро навідали дитину війни, літнього чоловіка на ім’я Ілля. Він розповів, що ті часи жилось дуже важко, його сім'я була дуже бідною тому дідо ходив на роботу в свої 12 років до багатія. Там він робив все по дому, за це йому платили 3 рублі в день. Його мама була швачка в неї була машинка, яка до сих пір зберігається в селі . Завдяки їй вони заробляли на життя.

   Личман Стас завітав до пані Євдокії якраз у її день народження (1 травня). Їй виповнилось 94 роки. Поговорили про здоров'я, життя так як вона нічого не змогла розказати про минулі роки, бо нічого не пам'ятає. Стас привітав бабусю з днем народження, що звичайно розчулило стареньку.

   Черней Микола завітав до Зінаїди Іванівни. Проживає в с.Колінківці Хотинського р-ну. «Ми говорили про Голодомор . Тому що вона народилася в часи голодомору . Розказувала про те як було тяжко їй і її брату. Закінчила школу після 3 класу . Тому що треба було сидіти з братом поки батьки працювали».

   Цуркан Богдан відвідав Житарюк Ніну (1928 р.н.)  з села Росошани  Кельменецького району. Богдан поговорив з нею, про, Кельменеччину в роки Другої Світової війни.

   Також про Другу Світову війну Андрій Паращук поспілкувався з пані Марією 1935 р.н. жителькою с. Валява Кіцманського р-ну.

   Плотнікова Ольга та Сербінчуку Валентина відвідали жителя Чернівців Дмитра Васильовича 1949 р.н. Він згадує про те, що життя стало краще з того моменту, як Україна стала незалежною. (фото 15 )

   Андрій Ляшенко відвідав Марію Йосипівну (1938 р.н. ). у с. Солоне Тернопільської обл..,  яка розповіла йому історію краю у перші роки після війни, особливо про те як ходила в школу в 2 і 3 зміни.

   Загалом, старенькі були здивовані візиту, бо в даний час молодь рідко допомагає літнім людям... Це знак для нас, щоб хоча б декілька разів на рік виділити пів години свого дорогоцінного часу і декілька гривень, які все одно підуть на гамбургер чи тост  і просто відвідати тих, хто цього потребує. Адже без минулого немає майбутнього.