Контакти
58002, м. Чернівці
вул. Банкова, 1
Навчальний корпус №20.
Тел/факс: (0372) 55-38-26
E-Mail: college@chnu.edu.ua
вологість:
тиск:
вітер:
Протягом двох тижнів під час проведення виховних годин викладач Крошка Т. І. разом зі студентами спеціальності "Комп'ютерні науки" опановували курс «Інформаційна гігієна під час війни» на сайті Prometheus.
Надзвичайно цікавим та корисним було опрацювання відео та додаткових текстових матеріалів, поданих викладачем курсу Оксаною Мороз. Після перегляду відеоуроків студенти обговорювали, ділились своїм баченням сьогоденної інформаційної гри багатьох інформаційних ресурсів, політиків, новинних пабліків.
Під час проходження курсу студенти дізнались, яке насправді інформаційне поле під час війни. Що внутрішні та зовнішні маніпулятори роблять усе можливе, щоб скористатись страхом, злістю, ненавистю, відчаєм людей для донесення власних меседжів. Що поруч з реальними новинами бувають замовні матеріали, спрямовані на зміну суспільної думки та розкол суспільства. Нам, споживачам інформації, треба бути особливо обережними. При перегляді новин насамперед треба ставити собі три базові запитання: Чому я це бачу? Хто це транслює? Яких цілей хоче досягти замовник інформації?
Після відповіді на них ми зможемо корегувати власну реакцію та поведінку, а також не станемо інструментом у досягненні ворогом власних цілей. Серед українських засобів масової інформації найбільш об’єктивна інформація зосереджена в так званому «білому списку» Інституту масової інформації. «Білий список медіа» - це ЗМІ, що відзначені найвищим рівнем дотримання журналістських стандартів (в середньому 96%). Новини, що публікуються в них, не містять джинси (хоча трапляються матеріали з неналежним маркуванням), мови ворожнечі, сексизму та фейків. Але жодне медіа не є святим та може допустити помилки. Зокрема, завдяки людському фактору та під особливим тиском війни. До «білого списку медіа» від Інституту масової інформації належать: Суспільне, Громадське, Ліга, Українська правда, Укрінформ, Радіо Свобода, Дзеркало тижня, НВ, Еспресо, Бабель. Медіа, у яких сконцентрована якісна воєнна експертиза й аналітика, - Тексти, Мілітарний, Новинарня, Цензор.нет.
Під час проходження курсу студенти зрозуміли, що найбільшою проблемою пересічного українця є масове поширення інформаційно психологічних операцій. Запуск чуток та максимальне їх розповсюдження руками українців, створення паніки, штучного розколу суспільства та переконання в тому, що “всі так кажуть”. Інформаційно психологічні операції не мають єдиного джерела поширення. В мирний час та під час війни ними повняться всі цифрові платформи та онлайн-медіа. Часто чутки поширюються з класичних сайтів-сміттярок, транслюються на дочірніх Facebook сторінках. Також ними повняться Insragram сторінки та YouTube канали блогерів. Опанували маніпулятори й TikTok, де коротенькі відео не мають викликати у глядачів особливих підозр. Звісно, чи не найбільша їх концентрація знаходиться у Viber та Telegram. Темою для інформаційно психологічних операцій може стати будь-що, що емоційно зачепить українців та спровокує на подальше поширення інформації. При цьому дана проблема дійсно може існувати й достатньо буде лише змінити її масштабність, поглибити. Тобто обгорнути дезінформацію навколо правдивої серцевини. Приклади тем, що наразі використовує країна-терорист: примусова мобілізація; відсутність зброї та екіпірування для українських бійців; поведінка українських біженців за кордоном та ВПО в умовно безпечніших регіонах; розкрадання гуманітарної допомоги та зброї; криза експорту зерна; зрада міжнародних організацій, НАТО, ЄС; мовне питання; поділ на Схід/Південь/Захід/Північ/Центр; виїзд чоловіків за кордон; жіноча мобілізація; великі втрати ЗСУ у живій силі та зброї, анонс швидкого програшу; зрада командування; корупція та розкрадання під час дії воєнного стану тощо.
